Интонатека

Курсы

Тренинги

Мастер-классы

Бизнес-риторика

Новости

Мы в иформационном социуме

Facebook

«ДЖАМ Интонатека» с Ириной Головиной. Раздел 1, часть 3

«ДЖАМ .Интонатека» с Ириной Головиной

Говорим об интонации в устной речи

Раздел 1, часть З

Как это звучит:

подкаст «ДЖАМ Интонатека» С Ириной Головиной. Говорим об интонации в устной речи. Раздел 1, часть 3. 🙂

Примеры и немножко теории

Феликс Кривин

Рога и ноги

Сказали Оленю: « При виде врага

Всегда ты уходишь от драки

Ведь ты же имеешь такие рога,

Каких не имеют собаки.

Олень отвечал:» Моя сила в ногах,

Иной я защиты не вижу,

Поскольку летают рога в облаках,

А ноги к реальности ближе.\\

Феликс Кривин

В гостях и дома

Лев на обед Барана пригласил.

В расчете на приятную беседу,

Пришел Баран , и тут сообразил,

Что приглашен он в качестве обеда…

Баран, конечно, был весьма задет:

Лев поступил не слишком благородно,

Вздохнул Баран: « эх, пропадай обед,

Чем так гостить, пойду домой голодным!\

Феликс Кривин

Надежда

Ждал Воробей на ветке,

Когда созреют сливы

Голодные нередко

Надеждою счастливы.

Но околел он прежде,

Чем подоспели сливы

Счастливые  надеждой

Порой нетерпеливы\

Феликс Кривин

Пчела  и яд

Добродушная Пчела

Жалит не со зла.

Яд последний отдает,

Защищая мед.

Гибнет Пчелка ни за грош,

Так устроен свет,

Что без меда проживешь,

А без яда –нет!

Феликс Кривин

Критика

Осуждали путники Осину

Что на ней не зреют апельсины

Сидя под Осиной в жаркий день

На Осину наводили тень.

И такое было не однажды

В мире так ведется искони

Бросить тень из нас умеет каждый

Да не в каждой спрячешься тени\

Здесь, конечно, метафора, здесь , конечно подтекст. То есть тот смысл, который вы вкладываете , и который помогает появиться интонации. \

« ДЖАМ .Интонатека» с Ириной Головиной

Поговорим об интонации в устной речи\

Іван Нечуй -Левицький

Кайдашева сім’я.

Як Мотря на горищі поночі курячі яйця збирала

Того ж таки вечора Кайдашиха повечеряла з дітьми і вже лагодилась лягать спати. Коли чує вона — на горищі закиркали в сідалі кури, закричали й кинулись з сідала.

— Ой, тхір на горищі! — сказала Кайдашиха.

— Може, злодюга лазить, — сказав Лаврін. Кайдашиха вхопила лампу і вискочила в сіни; за нею вискочили в сіни Лаврін та Мелашка.

В сінях було ясно. Хтось лазив на горищі з світлом.

— Хто там лазить? — гукнув Лаврін. З горища ніхто не обзивався, тільки одна курка киркала на все горло, неначе її хто душив.

Лаврін вискочив на драбину й заглянув на горище. Там стояла Мотря з куркою в руках.

— Якого ти нечистого полохаєш наших курей! — крикнув Лаврін, стоячи на щаблі.

— Хіба ти не бачиш? Свою курку впіймала на вашому сідалі.

— Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? — гукнув Лаврін. — Чи шапку перед нею здіймали, чи що?

— Верни, лишень, мені яйця, бо моя чорна курка вже давно несеться на твоєму горищі.

Мотря лазила по горищі та збирала по гніздах яйця. Сполохані сліпі кури кидались по горищі, падали в сіни на світ.

— Ой боже мій! Це не Мотря, а бендерська чума. Вона мене з світу зжене! — говорила Кайдашиха. — Ще хату підпалить лампою. Покарав мене тобою господь, та вже й не знаю за що!

— Мабуть, за вашу добрість, — обізвалась Мотря з горища й спустила з горища на щабель здорову ногу з товстою литкою.

Одна курка впала з горища й погасила світло. В сінях стало поночі. Лаврін стояв, сп’явшись на драбину. Мотря штовхнула його п’ятою в зуби. Він сплюнув у сіни. Мотря штовхнула його по носі другою п’ятою. Гаряча литка посунулась по його лиці. Мотря ладна була сісти йому на голову.

— Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину. — Не лізь, бо я тебе. сяка-така душе, скину з драбини!

Лаврін скочив у сіни і почав хитать драбину. Драбина стукала об стіну.

— Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище, — кричала в темних сінях Кайдашиха.

Лаврін прийняв драбину. Мотря повисла на стіні. Половина Мотрі теліпалась на стіні, а друга половина вчепилась у бантину, як кішка, однією рукою та ліктем другої руки. Мотря держала в руці курку й не хотіла її пускати, а в пазусі у неї були яйця, дуже делікатний крам. Мотря боялась наробить в пазусі яєчні, держалась за бантину й ніяк не могла видертись назад на горище. Нижча половина тягла її вниз.

— Ой, лишечко, ой, упаду, ой-ой-ой, гвалт!.. — зарепетувала Мотря не своїм голосом.

Од гвалту Карпо не всидів у хаті й вискочив у сіни з світлом. Лаврін стояв серед сіней з драбиною. Мотря теліпалась на стіні, неначе павук на павутині.

— Драбиною її плещи, та добре! — кричала Кайдашиха. — Нехай не збирає яєць на нашому горищі!

Кайдашиха кинулась до драбини й була б справді почастувала нижчу половину Мотрі драбиною, але Карпо видрав драбину в Лавріна, пхнув матір так, що вона трохи не перекинулась, і підставив драбину під Мотрю. Вона злізла додолу з куркою в руках.

— Оддай мені яйця, злодійко! Нащо ти покрала наші яйця? — репетувала Мелашка.

— Це моя курка нанесла, — говорила Мотря, втікаючи в свою хату.

— А хіба ж твоя курка їх позначила, чи що? Як не вернеш яєць, я піду в волость, — говорила Кайдашиха.

— Про мене, йдіть і за волость, — кричала Мотря з своєї хати, витираючи ганчіркою яєчню в пазусі.

Мелашка засвітила світло, половила в сінях свої кури й повикидала їх на горище. В обох хатах ще довго було чути крик. Той крик стихав помаленьку, як хвиля на воді після вітру, доки зовсім не затих.

У цьому уривку з  «Кайдашевої сім’ї «   є всі складові цікавої інтонації  і знак оклику, і коми, і крапки, і знак запитання, і пряма мова, і авторський текст. Читати його було досить складно. Чому? Тому що смішно. Що допомогло?  Уявляла те, що там відбувається: характери цих людей, про що говорять, як спілкуються між собою.

« ДЖАМ .Интонатека» с Ириной Головиной

Поговорим об интонации в устной речи\

Іван Сварник

« Рябенька Курочка»

Біля ганку одного ранку

Рябенька курочка здіймила крик

Сполохались і Півень, і Індик

І , навіть гуси їсти перестали…

Що сталося?,-сполохані питали.

А Курка кудкудахтала на всі лади,

Кричала , кликала:

—  Сюди, сюди, сюди…Я покажу диковину велику,

Не бачила такої зроду, звіку.

-Всі птиці збіглися,

-Цікаво це, а ну показуй, що ти там створила

—  Рябенька підняла у гору крила, і всі побачили в гнізді яйце,

Не золоте, звичайне

-В чому ж справа?

Рябенька курочка хотіла слави

 

Тут є пряма мова, є характери , є слова автора.

Запам’ятовуємо:  на словах автора тон завжди більш низький, понижається, на прямій мові підвищується.  Якщо є знак оклику – то тон підвищений,  якщо знак запитання, то теж тон мови підвищується. ( Незалежно від характеру чи відтінку знака запитання)\

« ДЖАМ .Интонатека» с Ириной Головиной

Поговорим об интонации в устной речи»\

Ефим Самоварников

О славе

Пора напомнить молодым,

Что наша слава –тот же дым?

Так стоит ли у мира на виду

Своею славой загрязнять среду?

Это маленькое четверостишие Ефима Самоварникова  заканчивается риторическим вопросом. Поэтому интонационно мы к нему подводим, постепенно повышая тон и оставляя в финале многоточие, незавершенность….

« ДЖАМ .Интонатека» с Ириной Головиной

Поговорим об интонации в устной речи»\

Студия речевых технологий ДЖАМ и ДЖАМ-продакшн

www.govorim.kiev.ua

 

Comments are closed.